У випадку з Алое Вера ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: одне з найбільш повно зафіксованих документально його властивостей – здатність загоювати слизову оболонку шлунку і особливо такі її запальні зміни, як гастрит, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки.
Виразки – невеликі відкриті кратери, або рани, що утворюються на внутрішніх стінках шлунка або дванадцятипалої кишки, початкового відділу тонкої кишки. Термін «пептична виразка» використовується для позначення як виразки шлунку, так і виразки дванадцятипалої кишки.
Головною причиною хвороби (більше 60 % виразок шлунку і 90 % виразок дванадцятипалої кишки) є хронічна інфекція бактерії Helicobacter pylori, спиралевидної бактерії, яка тим не менш є не спірохетою, а протеобактерією, що колонізує (тобто надовго посіляється коли потрапляє до тіла) антральну слизову оболонку. Імунна система не в змозі знищити інфекцію, не зважаючи на появу антитіл. Тому бактерія може викликати хронічний активний гастрит (гастрит типу B) або дуоденіт, приводячи до дефектів у регулюванні виробництва гастріну цією частиною шлунку або дванадцятипалої кишки, і збільшенням секреції гастріну. Гастрін, у свою чергу, стимулює виробництво шлункової кислоти тім’яними клітинами. Кислота роз’їдає слизисту оболонку і викликає виразку.
Інша важлива причина пептичної виразки — використання нестероїдних протизапальних препаратів (NSAID, тобто аспірін та його аналоги). Шлункова слизиста оболонка захищає себе від шлункової кислоти за допомогою шару слизу, секреція якого стимулюється певними простогландінами. NSAID блокують функцію циклооксигенази-1 (ген cox-1), яка істотна для виробництва цього простогландіна. Новіші NSAID (celecoxib, rofecoxib) інгібують тільки cox-2, яка менш істотна для функції шлунковій слизистої оболонки, і зменшують ризик виникнення пов’язаної з NSAID пептичної виразки приблизно вдвічи.
Паління також має роль у виникненні пептичних виразок. Воно приводить до атеросклерозу і спазму судин, викликаючи судинну недостатність сповільнюючи швідкість репаративних процесів і підсилюючи секрецію шлунку, таким чином просуваючи розвиток виразок через ішемію.
Пептична виразка вражає тільки ті відділи травного тракту, які контактують з шлунковим соком. У цьому соку міститься шлункова кислота (що складається, переважно, з соляної кислоти) і фермент пепсин, що розщеплює білки. У людей з виразкою дванадцятипалої кишки шлунок виділяє надмірну кількість травного соку, в той час як у пацієнтів з виразкою шлунка кількість шлункового кислоти в нормі або трохи нижче неї.
Тому медичні дослідники вважають, що одним з факторів розвитку виразкової хвороби є низька опірність захисних слизових оболонок, що вистилають зсередини шлунок і дванадцятипалу кишку. При виразці дванадцятипалої кишки біль локалізується на малій ділянці – між грудиною і пупком. Больові відчуття можуть варіюватися від болі що смокче до ниючої («гризучої») болі і почуття постійного печіння. Іноді біль мучить пацієнта навіть ночами, заважаючи йому спати. Але найчастіше при виразці дванадцятипалої кишки біль виникає через дві-три години після їжі, коли шлунок порожніє. Серед інших симптомів – почуття здуття відразу після їжі і набір ваги через схильність до переїдання, продиктованою бажанням зняти біль і дискомфорт.
При виразці шлунку біль відчувається в тому ж місці або трохи вище. Також може виникати печія, відчуття переповненості, нетравлення. Іноді болі виникають при наповненому шлунку, що призводить до втрати апетиту і зниження ваги. І при виразці шлунку, і при виразці дванадцятипалої кишки біль купірується медикаментами, які нейтралізують шлункову кислоту або перешкоджають її виділенню.
Різкий біль «під ложечкою», начебто розпечений металевий прут встромили, а витягнути забули … Виразковій хворобі шлунку або дванадцятипалої кишки – милосердя не відомо. Лише отримавши результати довгих і тяжких обстежень, гастроентеролог може призначити лікування: знеболююче, обволікаюче, антацидне, антибактеріальне.
Тимчасове поліпшення, потім знову біль, знову жменями таблетки і так далі … Залишається сподіватися тільки на диво. Неодноразово вже згадувалося медиками, що лікувати необхідно не хворобу і не окремий орган, а організм в цілому. Тому що в підсумку такого «обраного» лікування, рано чи пізно виникають патологічні зміни в органах, пов’язаних з травною системою: жовчному міхурі, печінці, підшлунковій залозі, кишечнику.
І так само, з давніх часів, люди шукали натуральні рослини і засоби, що впливають без руйнівних побічних ефектів, властивих медикаментам.
До числа таких «природних цілителів» і відноситься рослина Алое Вера.
Алое Вера в лікуванні виразкової хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки.
У випадку з Алое Вера ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: одне з найбільш повно зафіксованих документально його властивостей – здатність загоювати слизову оболонку шлунку і особливо такі її запальні зміни, як гастрит, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки.
У той же час, завдяки сучасним медичним препаратам з H2-блокаторами (особливими речовинами, що використовуються при лікуванні виразкових хвороб) ні Алое Вера, ні хірургічна операція стали не потрібні. Нові ліки ефективні і майже не дають побічних ефектів. Але, як завжди в житті, з будь-якого правила бувають винятки.
Деякі з пацієнтів з гастритом віддали перевагу піти відразу двома можливими шляхами. При гострому перебігу хворобі вони приймали медичні препарати, а в періоди затишшя переходили на Алое Вера і трави, що сприяють травленню: деревій звичайний, кульбаба аптечна, ромашку. Перевага Алое Вера – в його сполучуваності з практично будь-якими з відомих медичних засобів.
Судячи з усього, існує синергія (корисна взаємодія і посилення) між різними компонентами Алое Вера, а також між Алое Вера і деякими ліками, у тому числі противиразковими медичними препаратами – Н2-блокаторами.
У ході ще перших американських досліджень було встановлено благотворну дію Алое Вера при лікуванні виразки шлунка:
- знеболюючу;
- бактерицидну;
- протизапальну;
- регенеруючу;
- живильний засіб.
Почавши приймати чистий питний гель з Алое Вера з приводу виразкової хвороби, Ви раптово можете виявити, що зникла не тільки біль в «надчеревній» області, а так само пройшла печія, нудота або відрижка, тобто нормально запрацював кишечник. Алое очищає стінки кишечника від назбиравшихся там шлаків, сприяє відновленню нормальної мікрофлори.
Питний гель Алое Вера стимулює травлення і прискорює обмін речовин в організмі, в результаті чого відбувається переробка та видалення залишків метаболізму, відновлення пошкоджених і зростання нових клітин, з’єднання ферментів з токсинами з подальшою дезактивацією останніх, підвищення життєздатності клітин та ефективності їх роботи.
Алое Вера – чудове джерело вітамінів В1, В2, В6, С, Ніацинаміду, холіну, а також – рідкісний випадок! – Один з рослинних джерел вітаміну В12.
Саме цим пояснюється успішне застосування чистого питного гелю з Алое Вера при недокрів’ї, – як після виразкової кровотечі, так і будь-якої іншої природи. Додаткова рекомендація при шлунково-кишкових захворюваннях – приймайте часник і пробіотик (ефективний при печії, підвищеній кислотності, діареї, використанні антибіотиків).
Згідно дослідженню, опублікованому в Journal of Alternative Medicine, питний гель з Алое Вера ефективний для лікування запалення кишечника. Десять пацієнтів приймали приблизно 60 мл. питного гелю з Алое Вера протягом семи днів. Через тиждень всі пацієнти позбавилися від діареї, четверо відчули поліпшення в регулярності роботи кишечника і троє повідомили, що стали відчувати себе краще.
Дослідники дійшли до висновку, що Алое Вера здатне відновити баланс кишечника за допомогою «регулювання шлунково-кишкового рівня кислотності (pH), одночасно покращуючи шлунково-кишкову рухливість, збільшуючи питому масу стільця і знижуючи популяції певних фекальних мікроорганізмів, у тому числі і дріжджів». Інші дослідження показують, що питний гель з Алое Вера допомагає детоксифікувати кишечник, нейтралізувати кислотність і полегшити запори.
Спосіб лікування: У випадку з Алое Вера ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію: одне з найбільш повно зафіксованих документально його властивостей – здатність загоювати слизову оболонку шлунку і особливо такі її запальні зміни, як гастрит, виразка шлунку та дванадцятипалої кишки.
Питний Гель Алое Вера (89-92% концентрації гелю з Алое Вера) приймати 3 рази на день перед їжею. Д-р. мед. наук Жан-Бернар Дельбé радить починати прийом з малих дозувань 5-10 мл. і дуже обережно залежно від початкового погіршення збільшувати дозу на 5 мл через кожні 4-6 днів до основного дозування 20-30 мл. Зверніть увагу: переносимість важливіше дозування! Основне дозування 30мл. вказано для здорої людини. Можливе застосування у дітей з моменту введення прикорму (дозу зменшити пропорційно віку). У ранньому віці дітям дають буквально 1-3 краплі питного гелю Алое Вера поступово збільшуючи дозу.
При прийомі Алое Вера всередину необхідно вживати достатню кількість води з розрахунку 30-40 мл. води на 1 кг. маси тіла. Це необхідно для ефективного і більш швидкого виведення токсинів та інших шкідливих речовин з організму, а так само для інших процесів, що впливають на лікувальну ефективність Алое Вера.
Так само дуже рекомендується підтримувати нормальний рівень pH в організмі. Нормальний кислотно-лужний баланс є основою здорового обміну речовин, тому що всі процеси обміну речовин в організмі регулюються балансом pH. Це вкрай важливо при лікуванні. ПроБаланс поставляє основні мінеральні солі, кремній і мікроелементи; не містить речовин тваринного походження та консервантів; не містить лактози. ПроБаланс є ідеальним доповненням до питного гелю Алое Вера. Виміряти свій pH Ви можете самостійно за допомогою смужок-тестерів, і на підставі показників підібрати потрібну дозування.
Протипоказання: Через можливий проносний ефект і збільшення потоку крові питний гель Алое Вера протипоказаний при гемороїдальних і маткових кровотечах. Приймати з обережністю особам, схильним до діареї. Можливі алергічні реакції на окремі компоненти продуктів на основі Алое Вера, в т.ч. на Алое Вера (вкрай рідко). Необхідна консультація спеціаліста.